Односкладні речення. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена. Розділові знаки в односкладному реченні.
Односкладними називаються речення з одним головним членом.
|
Вид односкладного речення
|
Спосіб вираження головного члена
|
Приклад
|
|
Означено – особові
(дію виконує певна особа, яку можна встановити)
|
- дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи теперішнього або майбутнього часу;
- дієслово наказового способу.
|
Йду поміж люди (М. Коцюбинський)
Не милуй мене шовково (П. Тичина
|
|
Неозначено- особові
(дію виконує невизначена особа)
|
- дієслово у формі 3-ї особи множини;
дієслово минулого часу у формі множини;
|
Вже і пороги ось-ось одягнуть в крицю та граніт (Є. Плужник). На другий день тільки про повінь іговорили (О. Довженко).
|
|
Безособові
(дія або стан, що мисляться незалежно від активного діяча)
|
- дієслово у формі 3-ї особи множини;
- безособове дієслово;
безособові форми на -но, -то;особове дієслово в значенні безособового;
- прислівник (часто сполучається з дієсловом-зв'язкою);
- інфінітив;
- заперечне слово нема (немає).
|
Надворі світає. Багато слів написано пером. (Л. Костенко). З поля тягне холодом (А. Головко).
На серці у Насті було тихо, весело (М. Коцюбинський).
Доволі мовчати! (О. Олесь). Нема на світі Заходу і Сходу (О. Пахльовська).
|
|
Узагальнено- особові
(дія сприймається узагальнено як властива будь-якій особі)
|
• дієслово у формі 2-ї особи однини;
• дієслово 1-ї або 3-ї особи множини.
|
Хоч вовком вий! (Нар. тв.). Лежачою не б'ють(Нар. тв.).
|
|
Називні
(ствердження існування предмета чи явища)
|
іменник у формі називного відмінка
|
Сухе надвечір'я (3 газети). Океан чистоти й сяйва (О. Гончар).
|
Називні — речення, у яких стверджується існування якихось предметів чи явищ. Головний член у номінативних реченнях виражений здебільшого іменником у називному відмінку однини чи множини: Арфа вечорова (Л. Костенко).
Не є називними речення, у яких означення стоїть після підмета, бо тоді воно виконує функцію іменної частини складеного присудка.
Якщо в реченні є будь-яка обставина, то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним присудком: Сади навкруги.
Називні речення завжди є повними: Ліси...
До означено-особових речень належать речення без підмета (який уособлюється з я, ми) та речення зі звертаннями, наказами, проханнями: Ходімте в сад. Я покажу вам сад (М. Вінграновський).
До узагальнено-особових речень найчастіше належать прислів'я та приказки, у яких дієслово уособлюється із займенником ти: Шилом моря не нагрієш.
Генітивні речення (у яких головний член речення виражений сполукою заперечного слова немає (нема) з іменником у формі родового відмінка) іноді вважають безособовими, іноді виділяють в окремий розряд: Немає гіршого ворога від колишнього друга (Нар. творчість).
| 