Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами, зі звертанням, зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, з відокремленими членами.
|
Ускладнення речень
|
|
Однорідними членами
|
Відокремленими членами
|
Звертаннями
|
Вставними компонентами
|
Вставленими компонентами
|
|
І роси, і птиці, і трави з зорею вітають мене(В. Сосюра).
|
Я люблю українське село,повне шуму, повне дум(В.Сосюра).
|
Сонце! Сонце! Це тебе,довічний світе,стріваючи, вітає земля(Панас Мирний).
|
Правда, Чіпка мій моторний, удатний(Панас Мирний).
|
Радика мама(тата в нього не було) була вчителька музики(Ю.Яновський)
|
У реченні можуть бути не тільки члени речення, з'єднані між собою підрядним зв'язком (способом узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з'єднані сурядним зв'язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.
Однорідними називаються члени речення, які з'єднані сурядним зв'язком, стосуються одного й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).
Зауважте!
- Нерідко однорідні члени мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поширеними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину(М.Бажан).
- Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів, а два і більше.
- Однорідні члени речення з’єднуються один з одним та інтонацією або сурядними сполучниками, або (рідше) лише інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча(О.Копиленко). А тим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море(Т.Шевченко).
- Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать(Леся Українка).
- Однорідними є означення тоді, коли:
а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями: Високо серед неба стояв ясний , блискучий, повниймісяць(І.Нечуй - Левицький);
б) коли означення стоїть після означуваного слова: Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;
в) коли в ролі означень виступають означення – синоніми або означення – антоніми: Ми не пропаща, а чудесна сила(М.Стельмах).
Звертання — це слово або словосполучення в реченні, що називає особу, до якої звернена мова: Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевчен ко). Звертання, як правило, має форму кличного відмінка, рідше називного (форма називного відмінка в звертаннях не відповідає нормам української мови). Звертання не є членом речення.
Звертання може виражатися як одним словом (непоширене), так і кількома словами (поширене): Не треба сліз, не хмур, кохана, брови й не схиляй лице своє сумне (В. Сосюра). Бідна волошко, чому ти у житі, а не на клумбі волієш рости? (М. Рильський).
Звертання обов'язково відокремлюють на письмі з обох боків комами. Якщо звертання стоїть на початку речення, то при окличній інтонації після нього ставлять знак оклику, а наступне слово пишуть з великої літери: Земле рідна! Мозок мій світліє і душа ніжнішою стає, як твої сподіванки і мрії у життя вливаються моє (В. Симоненко).
Зауважте! Не відокремлюються комами слова о, ой, якщо вони виступають у ролі підсилювальної частки: О слово! Будь моїм мечем! (О. Олесь)
Другорядні члени речення, які для підсилення їхньої смислової ролі виділяються в усному мовленні інтонацією й паузами, а на письмі — відповідними розділовими знаками, називають відокремленими: На відстані метра від мене на вікні сиділо галченя, майже доросле (О. Копиленко).
|
Відокремлені члени речення
|
|
означення
|
прикладки (як різновид означення)
|
додатки
|
обставини
|
|
Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою(М.Коцюбинський)
|
Бійці, здебільшого вусаті статечні чоловіки, зриваються на ноги, нагледівши офіцерів, і завмирають у готовності(О.Гончар).
|
Крім запорожчан, набилося, звичайно, багато і місцевих(Я.Баш).
|
Розплющивши очі, леонід побачив над собою каламутне небо(О.Гончар).
|
Здебільшого відокремлюють означення, що виражені дієприкметниковим зворотом чи прикметниками. Означення, як правило, відокремлюють комами, рідше — тире.
Зауважте! Для відокремлення означень визначальними стають такі критерії:
- чим виражене означення (прикметником, дієприкметником чи дієприкметниковим зворотом; іменником у непрямих відмінках);
- кількість означень (одне чи кілька);
- місце означення щодо означуваного слова (перед ним, після нього чи на відстані від нього);
|
Означення, виражені
|
Відокремлюються
|
Не відокремлюються
|
|
Узгоджені означення
|
|
Дієприкметниковим зворотом
|
Після означуваного слова: День, залитий сонячним теплом, поволі згасав (І. Коваль).
|
перед означуваним словом:Залитий сонячним тепломдень поволі згасав.
|
|
кількома прикметниками чи дієприкметниками
|
після означуваного слова, якщо перед ним уже є означення: Досвітні огні, переможні, урочі,прорізали темряву ночі (Леся Українка).
|
якщо перед означуваним словом немає означення, то відокремлення залежить від бажання автора: Огніпереможні, урочі прорізали темряву ночі і Огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі(такі означення частіше відокремлюють, ніж не відокремлюють)
|
|
прикметником, дієприкметником, дієприкметниковим зворотом
|
як перед, так і після означуваного слова, вираженогоособовим займенником: Вона, стримана й чемна, була дуже вродливою з лиця (О. Гончар).Стримана й чемна, вона була дуже вродливою з лиця. Щасливі, ми покидали футбольне поле (3 газети). Означуване слово-займенник може бути пропущене: Окрилений, покидаю своє весняне пристанище й вирушаю додому (І. Коваль).
|
|
|
прикметником, дієприкметником, дієприкметниковим зворотом
|
якщо між означенням і означуваним словом стоять інші члени речення: Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ (0. Довженко). Зорі спадали з неба, білі, непрозорі, і клалися в намети (Леся Українка).
|
|
|
Неузгоджені означення
|
|
іменниками в непрямих відмінках (з прийменниками чи без них)
|
як перед, так і після означуваного слова: В окулярах і в чорному платті, трохи манірна, Ліда нагадувала класну наглядачку старих часів (О. Донченко). Вийшов з хати дід Грииай. в одній сорочці, в крамних синіх штанях (І. Нечуй- Левицький).
|
|
|
інфінітивом
|
перед яким можна поставити а саме: Це вже звичка в мене така — поговорити! (Б. Харчук).
|
перед яким не можна поставити а саме: Стала наближатися година вирушати в дорогу (С. Васильченко)
|
Зауважте! Означення, вираження дієприкметником чи дієприкметниковим зворотом, що стоїть перед означуваним словом, відокремлюється комами лише тоді, коли воно має обставинний відтінок причини (перед означенням можна поставити слова будучи, бувши):Знесилений, кінь зупинився. Налякані громом, курчата збилися докупи.
Зауважте! Перед непоширеними означеннями, що стоять у кінці речення, ставиться, як правило, тире: Великі асигнування передбачено на розвиток металургії — чорної та кольорової (3 газети).
Прикладка — різновид означення, тож і відокремлюється вона в тих же випадках, що й означення:
|
поширені прикладки після означуваного слова (коми)
|
Солов'ї, ці невтомні співці весни і кохання,заливисто перетьохкуються у вербах (О. Гончар).
|
|
поширені прикладки, що стоять перед означуваним словом і мають обставинний відтінок причини (коми)
|
Оптимістка за характером, Соломія знала лише один спосіб перемогти — зробити краще (В. Врублевська).
|
|
поширені прикладки в кінці речення, якщо перед ними можна вставити а саме (тире)
|
Я тільки тепер побачив село — нужденну купку солом'яних стріх (М. Коцюоинський).
|
|
прикладки, уведені словами або, тобто, чи, наприклад, особливо, на ім’я, на прізвище, як-от, а саме (коми)
|
Лінгвістика, або мовознавство, допомагає пізнавати закони мислення(3 газети).
|
|
прикладки, що відносяться до особового займенника (коми)
|
Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні (Л. Костенко).
|
|
прикладки, що починаються словом як, якщо мають обставинний відтінок причини (коми)
|
Як досвідчений драматург, Кочерга будує свій твір на контрастному поєднанні драматичних і підкреслено комічних сцен (3 підручника).
|
Зауважте! Не відокремлюються прикладки із сполучником як, коли вони не мають відтінку причини (такі прикладки відповідають на питання у ролі кого? у ролі чого?): Тут ідеться про Шевченка як художника.
Зауважте! Не відокремлюються власні назви, якщо вони стоять після означуваного слова: Космонавт Леонід Каденюк відвідав Технічний ліцей НТУУ «КПІ» м. Києва. Відокремлення таких власних назв можливе, якщо вони вживаються для уточнення, пояснення загального іменника: Мій сусід, Григорій Шиян, вирішив узагалі не покидати старої хати на високім пагорбі (О. Довженко).
Вставні слова, словосполучення й речення виражають особисте ставлення мовця до свого висловлювання й не несуть нової інформації, лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Вставні слова, словосполучення й речення не є членами речення.
Вставлені слова, словосполучення й речення вносять додаткову інформацію в речення, не будучи граматично пов'язані з ним (отже, як і вставні конструкції, вони не є членами речення).
Вставні конструкції відокремлюють на письмі комами.
|
Групи вставних слів за значенням
|
Найуживаніші вставні конструкції
|
Приклади
|
|
упевненість чи невпевненість
|
безумовно, безперечно, без сумніву, справді, певна річ, ясна річ, правду кажучи, щоправда, може, мабуть, певно, очевидно, здається, сподіваюся та ін.
|
Ти мене, кохана, проведеш до поля, я піду — і,може, більше не прийду (М. Рильський).
|
|
емоційна оцінка (задоволення чи незадоволення) мовця
|
на щастя, на диво, на радість, слава Богу, нарешті, на жаль, на сором, як на зло, як на гріх, соромно казати, чого доброго та ін.
|
Треба пакуватись, а тут, як на лихо, приїхав Мишанецький (М. Коцюбинський).
|
|
вказівка на джерело інформації
|
кажуть, як кажуть, мовляв, чую, бачу, по-моєму, на мою думку, на думку за висловом ... та ін.
|
Там, кажуть, з гір усю країну видно (Леся Українка).
|
|
активізація уваги співрозмовника
|
бачиш, бач, вірите, знаєш, уявляєш, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу, між нами кажучи, слово честі, чуєте та ін.
|
Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для п'єси (О. Довженко).
|
|
зв'язок між думками
|
по-перше, по-друге, з одного боку, з іншого боку, до речі, між іншим, крім того, навпаки, отже, значить, наприклад, зокрема, взагалі, коротко кажучи, зрештою та ін.
|
Додому я не йшов, а летів, бо, по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої, а другої групи, а по-друге, треба було збігати в ліс (М. Стельмах).
|
Вставними називаються такі слова або сполучення слів, за допомоги яких виражається ставлення мовця до висловленої ним думки.
Зауважте! Вставлені конструкції беруться у дужки, рідше відокремлюють з обох боків за допомогою тире: Там батько, плачучи з дітьми(а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині! (Т. Шевченко).
|
