Водорості — нижчі спорові рослини з фототрофним типом живлення. Водорості можуть бути одноклітинними, колоніальними і багатоклітинними. Особливістю багатоклітинних водоростей є відсутність диференціації тіла на тканини й органи. Тіло водоростей називається талом, або слань. Водорості живуть у водному середовищі. Деякі живуть у ґрунті або повітряному середовищі, проте всі вони потребують достатньої кількості води (роса, туман, бризки тощо). Хлоропласти водоростей називаються хроматофорами.
Насінні рослини мають ряд пристосувань і особливостей розвитку, що виникли в ході еволюції і дозволили їм зайняти панівне положення в царстві рослин, — внутрішнє запліднення, розвиток зародка всередині насінного зачатка і наявність насіння.
Органи рослин поділяють на вегетативні та генеративні. До вегетативних органів відносять корінь, стебло, листок і бруньку, до генеративних — квітку. Квітка є генеративним органом покритонасінних рослин, у спорових це спорангій, у голонасінних — шишка.
Рослинний світ є найважливішою складовою довкілля. Рослини відрізняються від інших живих організмів за багатьма ознаками, але найголовніша з них — здатність до фотосинтезу. Фотосинтез — процес утворення зеленими рослинами органічних речовин з вуглекислого газу і води за допомогою світлової енергії, що поглинається хлорофілом. Хлорофіл — це складна речовина, яка входить до складу клітин і надає рослинам зеленого кольору. Рослинам притаманний необмежений ріст і здебільшого прикріплений спосіб життя. Їхні клітини мають целюлозні стінки, через що форма та дефінітивні розміри не змінюються протягом всього їх онтогенезу. В ході метаболізму рослини виділяють оксиген і поглинають вуглекислий газ. Які запасну речовину використовують переважно крохмаль. Біомаса рослин створює основу існування гетеротрофних організмів : тварин, грибів , бактерій , котрі використовують цю біомасу в їжу.
Віруси — позаклітинні форми життя, які являють собою автономні генетичні системи, нездатні до самостійного існування поза організмом або клітиною хазяїна, тобто є облігантними внутрішньоклітинними паразитами. Віруси займають суміжне положення між живою і неживою матерією. До основних рис, що відрізняють їх від живих організмів, належать: відсутність клітинної будови; відсутність власної білок-синтезуючої системи; геном вірусів може бути представлений не тільки ДНК, але й РНК; деякі віруси можуть формувати всередині клітини кристали.
Цитологія − наука про будову і функції клітини Клітина − структурно-функціональна одиниця живого організму. Це елементарна жива система, яка здатна до самовідтворення. Клітина лежить в основі будови і розвитку всіх організмів, це найдрібніша частина організму, наділена його ознаками. Клітини живих організмів відрізняються за формою, розміром, особливостями організації та функціями. Б ільшість клітин мають розміри від 10 до 100 мкм. Клітини, з яких складається новий організм, не є ідентичними, однак усі вони побудовані за єдиним принципом, що свідчить про спільність походження живих організмів.
