Синтаксис — це розділ граматики, який вивчає будову та значення словосполучень і речень. Основними одиницями синтаксису є словосполучення, речення і складне синтаксичне ціле (текст).
Вигук — це особлива частини мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх. Вигуки не належать ні до повнозначних, ні до службових частин мови, оскільки не мають номінативного значення і не виконують у реченні службових функцій.
Частка — службова частини мови, яка надає словам або реченням певних смислових чи емоційно-експресивних відтінків або служить засобом творення форм слів та похідних слів. Основне значення частки — видозміна значень окремих слів, цілих речень.
Сполучник — службова частини мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення й окремих речень у тексті:Хоч мороз і припікає, зате комарів немає(Нар. творчість).
Дієприслівник — особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, і відповідає на питаннящо роблячи? що зробивши? Наприклад: читаючи, співаючи, узявши, схопивши.
Дієприкметник- це форма дієслова, яка означає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питання який? яка? яке? які?(хмароюповиті, врятована планета, зачарований красою).
Дієсловом називається частина мови, яка означає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робить (робив, зробив, робитиме, зробить, робив би, зробив би тощо) предмет? що з ним робиться (робилося, робитиметься, зробиться, робилося б, зробилося б тощо)? Наприклад: читає, читає прийшов, малюватиму, морозило тощо.
